Ізополівольфрамати купруму(ІІ) в розчині з кислотністю Z = 1,08; 1,17; 1,25; 1,33; 1,42
Ключові слова:
паравольфрамат Б – аніон; Купрум (ІІ); ІЧ– спектроскопія; ізополівольфрамат; антибактеріальна активністьАнотація
В магістерській роботі встановленно умови синтезу сполук Вольфраму (IV) з катіонами Купруму (ІІ) з підкислених водних розчинів натрію ортовольфрамату за різного значення кислотності (Z = 1,08; 1,17; 1,25; 1,33; 1,42). В результаті за новою методикою синтезу було отримано раніше синтезований подвійний паравольфрамат Б натрію-купруму(ІІ) Na2Cu4[W12O40(ОН)2]·22Н2О за кислотності Z = 1,08 та 1,17, а за кислотності Z = 1,25 – Na4Cu3[W12O40(ОН)2]·28Н2О, кристалічна структура яких була раніше описана. За більш високого значення кислотності Z = 1,33 та 1,42 вдалося виділити новий неописаний паравольфрамат Б натрію-купруму Na6Cu2[W12O40(ОН)2]·31Н2О. Склад сполук встановлено хімічним елементним аналізом. Належність солей до паравольфраматів Б доведена на основі результатів ІЧ спектроскопії в області коливань вольфрамоксигенового каркасу. Na6Cu2[W12O40(ОН)2]·31Н2О показав високу антимікробну активність проти Escherichia coli ATCC 25922. В рамках антибактеріальних досліджень були визначені мінімальна інгібуюча МІК = 500 µг∙мл –1 та мінімальна бактеріцидна МБК = 700 µг∙мл –1 концентрації.
