Переклад реалій з української мови на німецьку (на матеріалі художніх творів).

Анотація

У магістерській роботі досліджено поняття «реалія», розглянуто різні погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників на тлумачення поняття, визначено класифікацію реалій та оптимальні методи їхнього перекладу іншою мовою. Розкрито суть поняття «національний та історичний колорит» країни та причини важкості передачі колориту для мови-сприймача. Встановлено граматичні форми реалій, відношення та подібність з іншими лексичними одиницями. Надано приклади на основі художніх творівМ.В.Гоголя.
Проаналізовано реалії з повісті «Мертві душі» та «Вечори на хуторі біля Диканьки». Надана класифікація реалій та аналіз способів передачі реалій німецькою мовою. Методом зіставного аналізу описано різницю між перекладами «Мертвих душ»німецькою мовою, виконаного різними перекладачами.
Аналіз прикладів перекладу показав, що наближено весь національний та історичний колорит поеми «Мертві душі» М.В. Гоголя передали М.Пфайффер та В. Казак. В інших випадках, переклад був адаптивний з нейтралізацією реалій та їхнім наближенням до німецької культури.
Гіперонімічне перейменування або функціональний аналог найбільш вживаний метод перекладу. Особливо при перекладі реалій, які позначають одяг, мистецтво і культуру, назви страв. Але потрібно відмітити, що при такому перекладі втрачається частина історичного та національного колориту, його культорологічна та лінгвокраїнознавча цінність, та реалія замінюється лексемою із широким значенням. Тому перекладачі повісті «Мертві душі» та новели «Вечори на хуторі біля Диканьки» не змогли передати гоголівський колорит.