Специфіка антикризового управління в публічній сфері сучасної України.

Abstract

Наукова новизна полягаєу дослідженні та систематизації теоретико-методологічних засад антикризового управління та їх функціонального призначення.
Досліджено шляхи виходу з публічних криз на прикладі досвіду країн Заходу на основі яких вироблено рекомендації для України у виді патернів вирішення кризових ситуацій в публічній сфері. У роботі розглянуті наукові положення та методичне забезпечення процесів антикризового управління як інструменту запобігання кризи у публічній сфері України. Розгляд автором дефініції наведеного поняття як систематичного процесу, спрямованого не тільки на вихід з кризових ситуацій, а саме на специфіку й на профілактику кризи з метою недопущення кризової ситуації в майбутньому та забезпечення безперервного функціонування й розвитку держави. Це дає змогу підкреслити важливість виокремлення специфіки антикризового управління. У процесі дослідження уточнено і розширено існуючі поняття кризи, антикризового управління, публічної сфери та політики, а також наведено критерії подолання та запобігання кризи, посткризовий план дій для ведення публічної політики.
У магістерській роботі доведено, що криза має потенційну загрозу збереженню цілісності політичної системи, її подальшому існуванню.